ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ КУЛЬТУРУ «ШО» ПРЕДСТАВЛЯЄОдин з найбільших і найавторитетніших фестивалів поезії на пострадянському просторі – «Київські Лаври» – пройде цього року в Києві 19–25 травня в одинадцятий раз.
Засновником і незмінним спонсором «КЛ» є журнал про сучасну культуру «ШО».
За роки існування фестивалю в ньому взяли участь понад 500 поетів з 24 країн світу. Одним зі своїх основних завдань організатори вважають підтримку сучасної української поезії.
У цьому році в Києві виступлять більше ніж сотня поетів з України, США, Великої Британії, Грузії, Росії, Німеччини, Ізраїлю. Нарівні з молодими українськими поетами з різних регіонів країни читатимуть свої вірші зірки сучасної поезії Сергій Жадан (Україна), Ігор Иртєньєв (Ізраїль), Олексій Цвєтков, Бахит Кєнжеєв, Андрій Грицман (США), Борис Херсонський (Україна), Шота Іаташвілі (Грузія ), Лев Рубінштейн (Росія) та ін.
Завдяки журналу про сучасну культуру «ШО» вхід на всі заходи вільний.
На виставці буде представлено 9 нових робіт автора, що присвячені творчості Ієроніма Босха. Єрун Антонісон ван Акен, відомий як Ієронім Босх – один з найзагадковіших художників суворого північного відродження, що залишив по собі більше загадок та чуток, аніж будь-який інший художник фламандської школи. Саме Босх широко втілив в своїх творах химерні метаморфози тіла та тілесну деконструкцію, сюрреалізм масштабування об’єктів та відвертий гріховний еротизм подій. Як відомо 2016 рік був об’явлений ЮНЕСКО роком Босха.Наскільки роботи Олександра Ройтбурда здатні вилікувати не лише від осінньої депресії, але й від зневіри в існування якісної іронії, можна буде переконатися в затишних залах Карась Галереї. Дев’ять нових робіт стануть спробою митця провести смислові та образні містки між минулим і сьогоденням, останнє ж в уяві художника дуже часто не має прив’язки до реальності. Босх і Ройтбурд – сміливе і амбітне поєднання. Комусь воно здаватиметься провокацією, комусь – внутрішнім пошуком, зумовленим потребою сховатися в світі сюрреалістичних образів. Втім не варто аж настільки серйозно сприймати «Сад земних насолод», адже чим би були його принади без вміння людини сміятися, і над самою собою теж.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей