Потрапити на NM я мріяв ще 2 роки назад.
Але то захворів, то на наступний рік втопив світло.
І ось таки все склалося і я потрапив на Нічне Безумство.
Особлива подяка E-one і його мамі за те що терпіли і кормили брудних велосипедистів.
І звичайно велика подяка організаторам.
Для НМ поставив безкамерно Контіки Маунтін Кінги - не хотілось вночі на морозі/у болоті міняти камеру, і вони не підвели. Задня стерта трохи недостатньо гребла у глибокому болоті але загалом їх було цілком достатньо. (Нобіки TLR були б доцільніші))
Ще для гонки купив термобілизну Крафт з віндстопером - дуже сподобалось. Термобілизна + веломайка + не утеплене джерсі - цього вистачило на +2С , хоч у рюкзаку на всяк випадок лежала зимова непродуваєма куртка)
MOJIO4HIK дав гідропак.
І на цьому технічна підготовка скінчилась.
Всю суботу після огляду траси відсипався і від*їдався, хоч хотілось і по місту погуляти)
І ось ми на стартовій - народ поступово з*їзжається і ніч розцвітає вогнями.
Реєструюсь, тестю чіп - таким ще не користувався, і в гонці про всяк випадок подовше тримав у чекпоінті.)
І ось нарешті шикуємось на старт. У мне чудова позиція по правому флангу у першому ряду.
Стратегія на гонку - їхати у своєму темпі і по можливості зачепитись за лідера - триматись за ним поки не вивчу трасу, а вже потім їхати на "всє дєньгі".
Старт. Я за звичаєм лажаю - не можу нормально встібнутись - бахіли трохи заважають - вони і далі по трасі заважали поки весь них не розірвав вщент(після гонки бахіли викинув).
Зі старту вперед проскочило з п*яток "випадкових шустрих гонсалесов". Поки їх пообганяв лідери вже добряче від*їхали.
Нарешті після першого асфальту попереду інколи видніється лише один маячок. Поступово добираю. Після апхілу він вже зовсім близько. І от несподіванка - світло розвертається і їде назустріч! О це Ярик з Луцька, і він заблукав)
Сідає за мною. і тут неприємна новина - він другий і попереду хтось є.
Значить їдемо вдвох - так веселіше - може і доберемо.
На стартовій повідомляють, що відрив 2 хвилини. багато але ще 6 годин попереду.
Друге коло. майже на початку я лажаю - на одному данхілі їду по стежці і влітаю у дорогу з промоїнами листям і іншими гілляками. Це капець! якось не вийшов з кабіни. Тим часом Ярик проскакує по правильній траєкторії (лівіше від дороги по "брустверу") і засвічує мені метрів 200. Знов добираю його на сінглі перед стартовою. Думаю - далі поїдемо вдвох вже (а далі по стратегії
Але Ярик звертає до палатки з чаєм і печивом і там залишається. Аблом))
Далі їду сам. Поступово з*являється все більше кругових - їду від одного червоного маячка до іншого.
Починаю відчувати трасу - вона сама не складна, але багато болота. Болото не густе, а саме те що треба "приємне") Багато де треба їхати не по накатаній колії, а збоку по листю, але іноді під листям ховаються калюжі "по втулку". І ще багато кльових сінглів між деревами.
Починає нити коліно, то з соски гідропака покапувала вода і прямо на ногу. Погано, скидаю темп на апхілах - коліно дорожче за перемогу. Виявляється що перша зірка вже відробила своє - і там чейнсаки(
Тепер головне не підпустити третього.
Велосипед працював як годинник - вилка відпрацьовувала чудово і не забивалась, не було ніяких проблем з перемиканням. Тільки спереду залишились 32 і 42 а ззаду 12 і 11 забились листям.
На якомусь колі на другому асфальті трохи не наїзжаю на якусь примару у червоному одязі - на асфальті економив світло і щось жував, тому і не помітив. А може то глюки))
На наступному колі на під*їомі за 2м асфальтом крізь музику чую хтось ззаду кричить "Бантік стій!" і доганяє. Не зупиняюсь - може то "проіскі канкурєнтов" - потрібно сам дожене. В*їхав у ліс а позаду і не видно нікого. Подібне ще раз повторювалось)
На останніх колах мені весь час видавалось, що 3й мене наздоганяє - може то було світло чергового колового, а може й і ні)
Десь колі на 5му несподівано тухне нашльомник, на стартовій витрачаю багато часу на заміну аккумів - світло не з*являлося (напевно не правильно вставив аккуми - бо дома запрацював). Далі їду тільки на нарульнику у економ режимі - ще раз зупинятися не хочеться, але траса вже знайома і можна їхати майже без світла - на повну вмикав тільки на данхілах.
Розмітка чудова і заблукати шансів майже не було - риски на деревах завжди вказували дорогу. От ще б замінити чимось цікавішим "підвісний" кусок траси від апхілу і до фінішного сінглу - взагалі була б не траса а одне задоволення.
Ще вибачаюсь перед одним гонщиком, якого добрав за першим асфальтом на коліях - ніяк не міг його обійти, він постійно шмигав то туди то сюди перекриваючи траєкторії. І ось попереду об*їзд справа здоровенної калюжі. Дьоргаюсь туди і тут він напереріз - ледь не зіткнулись. Кричу собі "СТОП" і по тормозам, а він взяв і зупинився) ну я і обігнав))
На останнє коло виїхав за 42 хв. до закриття старту. Вже знав що 3й далеко, і можна не спішити, на ще одне коло. Краще б поспішив - їхати тепліше ніж стояти після фінішу))
І ось він фініш, відбиваюсь на чекпоінтах. Ура, я гарантовано другий!
Далі було нагородження докатування до квартири. Суматошні збори і гонка на поїзд.
Сезон можна вважати закритим)
Це була чудова гонка...
Хочу ще