Повідомлення beaver » 21.7.06 14:08
Відверто кажучи, в таких ситуаціях завжди важко розібратись, хто правий, а хто ні:(
Anyway, спробую дещо зорієнтувати в ситуації.
Те що Ви називаєте "прописаний" не дорівнює "бути власником". Така от у нас в Україні радянська правова спадщина.
Бути зареєстрованим (раніше це називалося "прописаним") означає мати право на проживання в цьому житлі.
Мати право власності на житло - означає право особи володіти, користуватися (зокрема, проживати) і розпоряджатися (здавати, дарувати, продавати) цим майном.
При цьому власник може як бути, так і не бути зареєстрованим в цій квартирі.
Що стосується реєстрації (прописки), то вона не дає жодних прав на розпорядження квартирою, але продавши квартиру, в якій зареєстрована (прописана) людина новому власнику, Ви передаєте йому квартиру, в якій має право проживати ця людина (яка, зрозуміло, не має ніякого відношення до власності).
У Вашій ситуації справді не відомо, хто є власником квартири (найімовірніше - обоє з батьків). А може взагалі ніхто (якщо квартира не приватизована чи не придбана).
Припинити реєстрацію людини (тобто позбавити її права проживати у квартирі) можна, якщо для цього є підстави, передбачені Житловим кодексом, яким передбачено наступне.
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Крім того, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом всього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Отже найреалістичніша підстава позбавлення особи права проживання - непроживання в приміщенні протягом 6 місяців. Питання вирішується в судовому порядку із поданням доказів такого непроживання (довідки з ЖЕКу, показання сусідів тощо).
Нужно удовольствоваться вкусом, а не состоянием после его принятия!:drinking: