Текст по принципу:
1) сьогодні (п"ятниця) 27.07.2012 о 19:15.
2) п-кт Перемоги 22 (300 м. до м. КПІ)
3) Я, Вогник Микола (на велосипеді), рухався в правому ряду, в той час коли водій припаркованого білого Фольксвагена вирішила вийти... Відкрила двері і відправила мене на асфальт. Чудом обійшлося без серйозних втрат і навіть велосипед сильно не постраждав. Однак при падінні я сильно пошкодив голіностоп: біль в нозі, шоковий стан у мене, в той час як винуватиця тупить і вся наче не при ділах
. Зупинилась ще одна машина і водій дав мені обезболююче та води, було викликано швидку та ДАІ.
4) Перед приїздом ДАЇ та швидкої, прибула допомога - повз місце пригоди проїзджав велосипедист (Сергій upd: aka
Hvatit), котрий побачивши дтп повернувся і підтримав як морально, так і фізично: Сергій погодився забрати велосипед, коли мене везли в травмпункт, а також допоміг з дайцями, за що я висловлюю ВЕЛИЧЕЗНУ ПОДЯКУ
. Лікарі також були дуже ввічливими та доречними, чого не скажеш про водія машини, яка мало того що ніяк фактично не допомогла, так ще й всіляко спростовувала свою провину... Тим не менш співробітники ДАЇ все зафіксували.
5) Зараз надзвичайно болить правий голіностоп - не можу стати на п"ятку взагалі. При падінні видно затиснуло ногу і весь момент інерції (від зміни напрямку руху під час падіння) прийшовся на сухожилля та зв"язки. При цьому, повторюсь, все інше ціле-цілісіньке, наче я кіт, а не людина. Що стосується самого дтп, то баришня реально "молодець": "Я смотрела в зеркало и там никого небыло! Я не виноватая...". І це при тому що я лежу на асфальті, у неї на торці дверей вмятина (нехай і невелика), а у мене на задніх пір"ях рами та ексцентрику сліди із залишками білої фарби. Про сліпу зону я думав по дорозі в травмпункт, однак точно ні, так як по приїзду додому я ще раз проглянув тему і чітко побачив для себе, що я був в зоні видимості. Прокрутив ще раз все: я їду на нормальній відстані від припаркованих авто, оглядаюсь назад - позаду в межах 50 м їде потік машин, попереду чисто, раптом відкриваються двері (в два етапи: 1 с ледь відчинено, і 2 с - настіж!), я вивертаю руль, об"їзджаю щойновідчинені двері, але вони таки чіпляють мене вбік (нога, педаль, задні дропи і зрештою ексцентрик) і я падаю набік і на спину. Усвідомлюю що сталось, приходить больовий шок... Ну і далі пішло-поїхало... Завтра буду розбиратися що до чого, а наразі реально втомився. Думаю лише, що робити з винуватицею ДТП, котра реально фифа з великими очима: пояснювати їй щось і йти на мирову чи слідувати букві закону і доводити діло до якихось офіційних санкцій (який зараз до речі розмір штрафу, хто знає?)
Так що таке... Щонайменше на тиждень я мабуть випадаю з життя, а без велосипеду воно геть сумне: метро, маршрутки, прогулянки з паличкою...
