Лет ми спик фром май
хартасс (с) абоут май Карпатиан трипс
Повесть о поездках в Пили-пипец )
Далі, пишу українською, аби кляті москалі не могли використати мій відгук в якості розвідувальних даних. Бо понаїдуть до рідних Карпат і буде лихо )))
Отож, іще раз повторю свою думку - Пилипець просто необхідно віднести до тих місць де має побувати велосипедист що має гуму з протектором відмінним від сліку )
Дорога.
Чудово сіли на потяг ввечері, та ранком прибуваємо до Воловця. Якщо погода файна - сідаємо в сідло та крутимо педалі хвилин 40 /тут і наділі, час наводиться для підготовленого ровериста/ до омріяного Пилипця. Як вже малювали, можна їхати як по асфальту, так і зрізати через Подобовець після перевалу. У випадку непривітної погоди, або сильного небажання крутити педалі - викликаємо таксі (краще замовити бусік напередодні), та з комфортом їхати до оселі.
Хата.
В селі достатня кількість садиб - чудова якість житла, смачна їжа, гостинні господарі. Раджу проїхати по селу - подивитись собі файну хатинку. Село має приємний градієнт с витягу до кінця села - тому зранку буде невеличкий розігрів, а ввечері котимося додому без обертання педалів.

Схили.
Витяг достатньо зручний – можна спати впродовж підйому ) Велосипед чіпляємо з права на гаки що вкриті гумою – карбон не дряпається! Витяг повільний трохи – хвилин 15-20 будете сумувати.
Можна підніматись своїм ходом – по найлегшій трасі «Романтика», що власне є звичайною дорогою,підйом займає 40 хвилин. Власне самих спусків п’ять: найважчий – «Супер маріо» (мій час 7 хвилин на гальмах, швидкість 20 км/год) – море адреналіну та технічних елементів: два стрибки в канаву, декілька трамплінів, безліч коренів та контруклонів. Моя порада – залишити проходження траси на «десерт», аби уникнути синців в перші дні ))
«Горілаз» або синя траса – найфановіша траса, для усіх охочих підвищити свою майстерність володіння ровером. Безліч контруклонів, столів та коріння (мій час 8 хвилин, швидкість 25 км/год). 70% спусків я зробив саме по цій трасі!
«Капітошка» - швидкісна траса по лісу, техніки не багато – найкраще підходить для розігріву.
«Дядько Федір» - траса що починається разом з «Капітошкою», але потім іде прямо – через поселення хіпі до водоспаду. Найкраще завершати свій день цією трасою – можна охолонути у водоспаді, поспілкуватись з оголеними хіпі та просто насолодитись спокійною дорогою по полонині.
«Романтика» - як я вже казав – звичайна кам’яниста дорога в село. Може використовуватись як підйом (для тих хто бажає спітніти), так і спуск (для тих хто втомився).
Слід зауважити, що «капітошка» та «романтика» спускаються не до витягу, а нижче – доведеться подолати невеличкий апхіл перед витягом.
Є ще декілька стежок по горі, по яких можна їхати вниз, але особливого задоволення на них я не отримав.
Можна піднятися вгору – в напрямку вершини гори Гимба – звідти є дорога що виходить на «Романтику».

Бабулєси.
Бусік, власне як і доба житла коштують 120-150 грн з носа (це з сніданком та вечерею). Абонемент на витяг – 150 грн на 10 підйомів, або 160 грн за безліміт на два дні.
Наразі так )
От улыбки станет всем светлей и лосю и даже маленькой улитке.
Поделись запаскою своей и она к тебе не раз еще вернется!