хоч покатушка і не викликала зацікавленність, ми все ж поїхали і повернулись.
Технічна частина:
-
Ідея і мета ПВД, район проведення\
Травнева насичена зелень, цікаві місця по треку, нестримна закоханість в Тростян - стали каталізаторами цїеї прогулянки. Проїхатись "дорогами районного значенния" по Дрогобицькому та Сколівському районі, відвідати водопади і посмакувати стравами місцевої кухні - цілі досягнуто!
-
Склад участников
Анечка Т., Віталік Х., Ігор Т., Саша Б., Діма, Ваніч
-
Маршрут
Маршрут повністю відповідає запланованому
-
Дати проведення
17-18 травня 2014 р.
фотоматеріали
нижче по тексту, з поясненнями
бюджет
- Квитки ЗД, Київ-Дрогоби, Славско-Київ = 240 грн
- проживання - 70 грн
- харування (вечеря\сніданок) - 60 грн
- додаткові витрати - індивідуально
Кілька слів і кілька фото.
140 км задоволення
Пригоди почались відразу після Львова - через розмиті колії маршрут руху потягів на Трускавець був змінений.
Ранок, всі сплять, я тиняюсь по вагону, проїхали Стрий... заїхали в місто, увімкнув ЖоПС - оу, так ми в же в Дрогобичі! ПІДЙОМ!!!
Потяг приїхав на годину раніше графіку.
Вигрузились, нікого не забули.
Поїхали!!!
Дрогобич - місто зустріло нас ранковим туманом і порожніми вулицями. Зробивши кілька кіл по центру, зупинились біля Ратуші на сніданок. Купити вранці каву виявилось на самим простим завданням, але таки знайшли.
Пережовуючи бутерброди, починаемо спотсерігати, як до церкви поспішать "маленькі принцеси і принци" - дітей ведуть на їх перше причастя, ведуть всієї сім"єю. красиво.
Подивились на деревяні церкви 15-17 ст. і рушили в бік Трускавця.
Трускавець - курортне містечко з приємним парком, яким проїхались під аккомпонемент аккордионістів.
Борислав - сіре містечко, з поганою дорогою і, як на мене, красивою церквою.
Починаем штурмувати перевал на Східницю, їдемо прямо в хмару.
Серпантин - окрема тема, потрібно було вдома порахувати кількість поворотів, а так після кожного була надія "може це вже останній? ні, це тільки черговий. далі буде ще!"
Дощ почався, як тільки ми зупинились на зупинці на перевалі. Без вітру, монотонний, дощ просто падав...
Дощовики, спуск в Сіхдницю, центральна пішохідна вулиця, виїзд в сторону Урича... дощ падає...
Урич, залишки скельного міста-фортеці.
Гарний вид навколо, як кажуть місцеві - "гори(або ведмеді) курять!". Краса!
Обід - грибна юшка+шашлик і "по коням"!!!!
Дорога, відсутність дороги,
калюжі, поряд - повноводний Стрий!
Поворот на водоспад Гуркало. Починаються пригоди)))
Дощ вщух, навіть вийшло сонце! Дорогу розмило останніми зливами, річка бурхлива.
Перший брід переходили "правильно" - роззувались\роздягались, все як має бути.
Всі наступні - єх, все одно вже мокрі))) Так, я знаю що втулки\каретку не дуже добре купати, але що робити)
Водоспад шукали довго! заїхали далеко вперед - немає, повернулись назад - немає. мабуть "миші з"їли"
Звернув увагу на кількв місць від вогнищ - ну не просто ж так тут люди відпочивають.
Правильно, внизу був Гуркало, повноводний і шумний.
Повернення назад, ті самі броди, так само "нероздягаючись"!
День закінчувався, докатка до Дубини, поселеня в мотель, вечеря і надобраніч!
Настуний день зустрів нас сонячною погодою з гарним настроем.
Прямуємо на Кам"янку. О, цей водоспад знайти легше, все окультурено.
Водоспад бурхливо падає з висоти, водяний пил допомагає остаточно прокинутись.
Туристів ще немає, ніхто не заважає слухати природу.
Мертве озеро, воно ж Журавлине - щось таемниче в ньому є.
Піднімалсь по стежці, навкруги валуняки, стурнкі смерічки.
Далі - Сколе, зупинка "на водичку", поворот на Славське, родонове джерело в Гребенів, Тухля...
В Тухлі, оцінючи шанси і сили, вирішуемо їхати до Нижнього Заходу Тростяна, і по траверсу(ну я думав, що там траверс))))
По дорозі - "а може завершимо день в чані на травах?" - та не питання, головне встигнути!
Проїхали село, зупинились біля підніжжя Тростяну, і тут стало зрозуміло, що траверс - не траверс і почався "пішкодрал"!
Втішало тільки те, що майже всі підйоми мають змінитися спусками! наш випадок не став виклчюенням, спуск був казковий.
"Центр", знайомі місця взимку і майже невпізнані влітку!
Передаемо "привіт" додому, стоячи під веб-камерою і спуск в Славське.
Далі був релакс в чані,
сардельки на мангалі і вокзал.
План вихідних виконано, всі задоволені!
Радонове джерело в с.Гребенів
Пару лет назад тоже зачетно поколесили теми краями 
