Щось ніхто не відписується... Чи всі живі?
Про декого знаю, що точно до Києва доїхали
Це було незабутньо! І гарно, і важко - не через піски, жару тощо. Здається, це було єдине епічне втікання від
комах КОМАХ! Все інше було, як на мене супер.
Організатору велика дяка за чудовий трек
Було все - і пісочки, і чарівні лісові стежки, і бомбезні швидкі сінгли, і грейдерка, ба іноді навіть втоптана піщана дорога, якою добирали основну групу зі швидкістю до 30 км/ч (при цьому я відчувала себе справжнім Трансполіським експресом
) В цілому більшість пісків проїхала навіть з баулом, хоча боялася, що буде гірше. А навколо - природа Поліського краю - ліси, луки, озера надзвичайної краси.
Бачили багато птахів та деяку ще живність.
Дуже вразило озеро Біле, хоча й тернистою виявилася дорога до нього (ледь не з’їли нас там
), але вже мрію повернутися туди, поматрасити, покупатися. Вода кришталево прозора, дуже мало комах, величезні сосни навколо і чорниця.
А ще було вечірнє багаття, чай і каша, зварені на ньому і теревені, аж поки очі не злипнуться, а потім ранкова кава серед лісу. Клас! Всій компанії дякую. Рада була новим знайомствам і вже знайомим велотоваришам.
Шкода, кукушку так і не побачила, але ж це привід ще повернутися в ті краї.