Виїзд відбувся!
Справді, було незрозуміло, як пройде "безумна" затія, але дуже цікаво.
Як одягатися? Я надів на себе:
- термобілизну від Альтера (respect!)
- лижні штані (бордерські?)
- полартекові шкарпетки
- ботінки без підкладки (шкарпетки якраз і були тією підкладкою)
- синтетичний светрик
- полартековий анорак
- мембранну куртку (синтапон, фліс, мембрана)
- фуражку від Сініциної (віндблок, закриває вуха)
- перчатки (теж якійсь віндблок)
На ходу нічого не замерзало, крім носа та щок - приходилося періодично розтиратися.
Купив шоколадки, "Живчик" (потім він замерз). Прийшов пішки на ст. м. "Поштова Площа".
Стою, думаю - зняти підкладку куртки, або залишити? Я трохи навіть взмок на ходу. Подумав. Знімати не став.
Чесно скажу, я був переконаний, що ніхто не прийде. Бачу - йде МАХ. Супер! Буде компанія.
Дуже красиво - з Пішохідного мосту. Дуже сонячно. На Дніпрі - лід, прикритий снігом, тороси. Під мостом на бистрині вода не замерзла. Дим від кількох ТЕЦ піднімається вертікально та розмазується вітром на висоті 1 км. Сонячні кольори на льоду, на будинках, сяюче небо. Я не один раз пожалів, що нема фотоапарата. Цифровік мабуть не працював би, а "Praktika" - елементарно. Макс каже - давай зупинимось, подивимось. Це було варто того.
Обличчя на сонці розмерзається
На Трухановому лижні не було. Я так сподівався, що безумні ентузіасти протопчуть, але ми були першими.
Так і поїхали двоє естонських лижників - лижі "Estonia Racing" і "Tallinn Plastik"
Зробили невеличке коло "скамейки - спортмайданчик - парашутна вежа - могила - автогосподарство - наліво назад до головного входу". Потім проїхали ще раз, по своїй же лижні, відчули - досить.
Було бажання заїхати на Довбичку і т.д., але якщо би це було -7...-10 - без проблем. А так зовсім не хотілося експеріментувати. На хочу зігріваєшся, морозу зовсім не відчутно, але коли стоїш, замерзаєш швидко. Дуже цікаво тропити по цілині, залитій сонцем та в тінях від дерев. Йдеш як по морю.
Макс мав необережність свиснути собачкам, і на зов примачло ціле стадо. На нас дивився з десяток пар голодних очей. Шоколадку собачки їсти не стали, від хлібу із сиром не відмовилися.
Висновки: при такій погоді (-27...-18 ) жити можна, кататись теж, якщо без фанатизму, дуже красиво і сонячно, треба розтирати ніс та щоки, щоб не відпали
Гарячий солодкий чай з лімоном рулить
Велике спасибі Максу за чай і компанію