Кілька фактів про бізнес і велосипедистів
За офіційною статистикою КП "Київгенплан" у Києві нараховується близько 1,2 мільйона автівок.
Це приблизно 3% від загальної площі Києва.
До 2020 року очікують зростання кількості автомобілів до двох мільйонів. Це величезна зайнята площа громадського простору та кількість щоденних викидів у атмосферу.
У робочий день багато автомобілів потрапляють у центр міста, де для них недостатньо паркувальних місць, тож вони займають смуги на проїжджій частині чи тротуари, призначені для пішоходів.
Багато людей їдуть на роботу автівкою через недостатню якість і розгалуженість громадського транспорту та відсутність комфортних умов для руху на велосипедах – велодоріжок, світлофорів, парковок для велотранспорту тощо.
Така ситуація приводить до жахливих наслідків:
– загазованість в історичному центрі Києва, де розташована більшість офісів;
– велика кількість ДТП;
– постійні затори;
– ще більше розростання міста;
– соціальна нерівність;
– відсутність деяких послуг для містян у пішохідній доступності.
Щоб позбутись цих неприємних та небезпечних обставин, існує випробувана та надійна стратегія: створення вело-пішохідного центру міста.
У центральній частині, таким чином, виділяється територія, яка має історичну та культурну цінність.
Тут створюється вело-пішохідноий простір, закритий для приватних автівок, поліпшується екологічна ситуація та розвивається малий і середній бізнес.
Саме тому найпопулярніші місця в українських містах, щоб випити кави чи пообідати, – площа Ринок у Львові, вулиці Кобилянської у Чернівцях і Лесі Українки в Луцьку. Бо це пішохідні зони з великою кількістю перехожих.
Про переваги ж пішохідних вулиць для бізнесу ми й поговоримо у цій статті далі.
1. Створення вело-пішохідних вулиць і районів збільшує продажі в магазинах та закладах харчування
У британському дослідженні, зробленому громадською організацією Living Streets, стверджується, що благоустрій вело-пішохідних зон може збільшити кількість покупців та торгівлі до 40%.
У порівнянні з іншими видами інвестицій у транспортні проекти, саме створення інфраструктури для пішоходів та велосипедистів дає найбільше повернення інвестицій, а продажі у сфері рітейлу збільшуються до 30%.
Дослідження у британських містах Ковентрі та Бристолі показало, що з поліпшенням пішохідної інфраструктури тут на 25% збільшилась кількість переміщень, які здійснюються пішки – що дало додаткові 1,4 мільйона прибутків бізнесам, які працюють у цих містах.
У Нью-Йорку та інших містах США ресторани, які знаходяться поряд з велосипедною смугою, мають понад чверть клієнтів-велосипедистів.
Справа в тому, що у людини на ровері є більше часу, щоб прийняти рішення та зупинитись пообідати у кафе або зайти в магазин. Тож велосипедист частіше приймає рішення "на ходу".
2. У районі з розвинутою пішохідною та велосипедною інфраструктурою концентруються креативні індустрії, стартапи, які роблять продукти з високою доданою вартістю
Зручний для пішоходів та велосипедистів район у місті швидко стає популярним серед представників креативного класу та бізнесів, що їх обслуговують. А інвестиції у вуличну інфраструктуру з міського бюджету повертаються у вигляді податків та нових робочих місць для містян.
Наприклад, у Дубліні реновація такого району дала 300% збільшення кількості найманих працівників. Створення "креативних кварталів" у Шефілді та Манчестері, у Великобританії, теж дало збільшення кількості робочих місць.
Звісно ж, якщо люди отримують більше грошей, то вони їх більше і витрачають.
У Мемфісі, в США власниця галереї та громадська організація змогли привернути увагу до вулиці, на якій хотіли зробити велосмугу. Спочатку вони, за згодою місцевої влади, влаштували вечірку і дитячий велопарад, які зібрали 15.000 учасників. А за декілька років велосмуга та облаштування вулиці принесли цьому місцю 6 мільйонів доларів інвестицій: тут відкрилось 15 нових підприємств, а 30 приміщень були відремонтовані та здані в оренду.
3. Створення вело-пішохідних вулиць збільшує вартість нерухомості
Якщо в районі є якісна інфраструктура та легкий доступ до товарів та послуг, то це збільшує вартість нерухомості, яка знаходиться тут. Наприклад, дослідження у Гонконгу показує, що "пішоходизація" вулиці збільшує вартість нерухомості на ній на 17%.
Також збільшення ціни на землю дає легша пішохідна доступність до розмаїття товарів та послуг: що більший вибір у районі, то більше людина готова платити за те, щоб жити у ньому.
5. Завдяки розвитку велоінфраструктури особи з доходом нижче середнього витрачають менше грошей на громадський транспорт і бензин, і більше – на придбання товарів і послуг
Автомобіль, який зараз є практично в кожній київській сім'ї, не завжди виправдовує витрати на нього. А облаштування вело-пішохідної інфраструктури могло б зменшити кількість поїздок на автівці.
Тоді, замість того щоб витрачати гроші на автомобіль чи громадський транспорт, можна купити собі якусь нову річ або скористатись послугою, яку надає локальний бізнес.
6. Велосипедисти – це хоч і невелика, але дружня спільнота. Тому лояльний до них бізнес швидко стане популярним
Власник бару у Каліфорнії помістив велосипед на вивіску свого закладу. Спочатку це нічого не означало, але до нього почали приїжджати велосипедисти. Потім він зробив для них 10% знижку. Ця новина швидко поширилась серед власників роверів – і таким чином власник бару отримав лояльну аудиторію. Тепер по п'ятницях у нього перед закладом завжди припарковано 20-30 велосипедів.
Багато велосипедних організацій проводять конкурси та рейтинги закладів та офісів, лояльних до власників велосипедів.
У 2008 році Ліга американських велосипедистів запустила програму "вело-дружнього бізнесу", розробивши критерії, згідно з якими учасники цієї кампанії можуть претендувати на бронзовий, срібний чи золотий статус. Отримати статуси змогли 480 компаній, від невеликих кав'ярень до великих корпорацій.
У Києві декілька років поспіль Асоціація велосипедистів Києва (АВК) робить конкурс "Велопрацедавець року", обираючи найкращу компанію, яка робить свій офіс зручним для співробітників на велосипедах.
Замість висновку
Розвиток бізнесу часто залежить від вибору та різноманітності. Але це не тільки кількість позицій у меню ресторану, чи асортимент товарів у супермаркеті. Це ще й можливість вибрати, яким чином дістатись до закладу: пішки, на велосипеді, громадському транспорті чи приватній автівці.
Турбота про різні категорії клієнтів дає лояльність кожної з них, що в результаті впливає на поліпшення показників продажів та збільшення прибутку.
Однак щоб створювати вело-пішохідну інфраструктуру, потрібні не тільки приватні інвестиції, а й кошти міського бюджету.
Тому громадський сектор, який виступає за поліпшення якості мобільності у місті, та представники бізнесу, які хочуть отримати нових клієнтів, – мають об'єднатись для створення вело-пішохідних центрів в українських містах.
Тарас Кайдан, журналіст, знавець урбаністики, спеціально для УП.Життя
Джерело:
http://life.pravda.com.ua/society/2015/10/20/201850/
возьму попкорн и послежу за развитием темы...
