Травнева Іспанія

[pogor]

Є ідея з 27 квітня по 11 травня проїхати по Іспанії. Приліт в Мадрид (МАУ), (без лісапєдів), машину в прокат. І кільце по Іспаніїї з обов'язковим "зависанням" по 2 дні в Мадриді, Барселоні і 2-3 дні на морі. Ночівлі в недорогих готелях-хостелах, можливо в кемпінгах. Бюджет до 1000 євро. На роздуми 4 дні до 7 грудня.

[addonis]

Є ідея з 27 квітня по 11 травня проїхати по Іспанії. Приліт в Мадрид (МАУ), (без лісапєдів), машину в прокат. І кільце по Іспаніїї з обов'язковим "зависанням" по 2 дні в Мадриді, Барселоні і 2-3 дні на морі. Ночівлі в недорогих готелях-хостелах, можливо в кемпінгах. Бюджет до 1000 євро. На роздуми 4 дні до 7 грудня.

Тільки з Іспанії й Португалії. Якщо якісь питання - будь ласка

[ZveroBoy]

машину в прокат.

ма-атра-асник

[pogor]

машину в прокат.

ма-атра-асник

Absolutely!
Просто хочеться багато побачити-життя коротке...

[pogor]

Купили квитки на 27.04.12-11.05.12 Квитки вже почали дорожчати.

[pogor]

Візи (іспанські) отримали. Іспанці-козли-мульт не дають!!!

[katrinelle]

Візи (іспанські) отримали. Іспанці-козли-мульт не дають!!!

Ну не правда! Дают! Только не туристические)

[pogor]

Французи дають. Наступного разу піду до французів...

[Радуга]

Веселье началось еще Киеве. Очень приятно было увидеть, пускай и издалека, в Борисполе на пероне (да, оказывается, самолеты, как и поезда, прибывают к перонам )друга да еще и ярко красных штанах и салатовой жилетке, поулыбаться, помахать ручкой
Приземлившись в футуристическо-радужном аэропорту Барахас в Мадриде,


подъехав поездом без водителя к багажу (на фото голова поезда),

мы воссоединились нашей немногочисленной компанией, загрузились в арендованную машину и стали выбираться в сторону Сарагосы. По дороге очень хотелось покушать - нужно было заскочить в супермаркет или кафе, но все никак не моглось... Ихние испанские оригинальные развязки (в основном в виде кругов) никак не хотели выводить нас к цели. Когда надежда почти бесследно покинула нас, наконец нам удалось прорваться в придорожный ресторан и перекусить вкуснейшей "bocadilla" из картофельных тортильяс, местных средиземноморских поджаренной ветчины, перца и сыра в оливковом масле Следует отметить, что испанцев, знающих английский, нам пока встретить не удалось, но договориться вроде можно
У кафе молодая барышня попросилась прокатиться с нами до Сарагосы.


Не без труда я уговорила своих попутчиков подобрать ее. Девушка оказалась бельгийской автостопершей по имени Roos (Рос) Kinnaer. В качестве оплаты за проезд она развлекала нас рассказами обо всех тонкостях хитчхайкерства, путешествий без денег. Оказывается, пропитаться можно с помощью "dumpster diving" - дословно заныривания в мусорные баки. Всем известно, что люди выбрасывают кучу еще вполне съедобных продуктов... Крышу над головой можно обрести, применив "squat" - взламывание частных домов без ведома отсутствующих хозяев, но и с бережным отношением к чужому имуществу. Рос сказала, что, если хозяева не предпринимают никаких действий против взломщиков, сквот считается вполне легальным. Также она поведала о концепции "DIY (do it yourself)" - мол делай все своими руками: мебель, еду, одежду и проч.
Наша украинская карма не обошла нас стороной, по дороге в Сарагосу нас настиг белый, мягкий, пушистый... снег! О_о


В Сарагосу мы добрались часов в 10 вечера и наша новая знакомая покинула нас в центре города... Где она собиралась ночевать, она пока не знала... А мы поселились в пансионе и сладко-сладко позасыпали
Попробую писать в дальнейшем так же регулярно, хотя регулярность для меня в целом не характерна Остальные фотки здесь

[Ketsal-Koatl]

О! Ждем продолжения!

[TankaPi]

Здорово! онлайн испанкий отчет!Ждем продолжения!

[giisa]

Отлично Лена, пиши. Очень интересно!
Всем путешественникам по испании привет! Саторке, Саньке, Игорю!

Следует отметить, что испанцев, знающих английский, нам пока встретить не удалось, но договориться вроде можно

У кафе молодая барышня попросилась прокатиться с нами до Сарагосы.
Не без труда я уговорила своих попутчиков подобрать ее.

Это жа самое интересно - узнать от автостопщика столько интересного. Набираемся опыта

Наша украинская карма не обошла нас стороной, по дороге в Сарагосу нас настиг белый, мягкий, пушистый... снег! О_о

а как же лето? у нас жара!

[Радуга]

Надалi, мабуть, писатиму украйiнською, бо до нейi лежить душа (деякi букви вiдсутнi на клавi, тож замiнятиму йiх за допомогою фонем "йi", "йе" та "iе"). Щодо Iспанiйi поки що загальний висновок такий: Iспанiя - це крайiна бичкiв вiтрячкiв


Зранку пансiон, який ввечерi здавався безлюдним, заворушився, завовтузився, i з кожного номера повиповзали чомусь iспанцi (я думала, що по таких пансiонах тiльки прийiжджi зупиняються); йiм сильно кортiло поспiлкуватися, але мовний барйер знову ж таки дозволив загалом висловити позитивне ставлення одне до одного i на тому розбiгтися.
Зiбравши пожитки, вийшли в дощ гуляти центром Сарагоси. Пройшли повз ринок, дуже схожий на вокзал


Найбiльший iнтерес викликала центральна площа

з ексклюзивним фонтаном

та Базiлiкою Нуестра Серньора дель Пiлар, яка була збудована навколо мармуровойi колони, що за легендою виросла з землi сама.

У Базилiцi дуже багато нiш абсолютно рiзних за стилем.

Нашу увагу привернув iконостас дуже тонкойi роботи. Припускайемо, що зроблений зi слоновойi кiстки, але не певнi.

Цiкаво, що iспанцi дуже люблять все давнie модернiзувати. Наприклад, у Базилiцi працюють електроннi свiчки. Вкинув монетку - свiчка запалюйеться. I руки у вiск не замастиш

А на пiвнiчно-захiдну вежу вас пiднiме скляний лiфт, всього за 3 йевро

В Iспанй зустрчайемо на диво багато каштанiв. Ними не тiльки милуються, але й смакують у якостi десерту. Пойiвши смачнойi паельйi (перша вiдома менi страва, де мйасо пойеднуйеться з морепродуктами), взяли приклад з мiсцевих - поласували зацукрованим каштаном


Пройшлися найбiльшою торговою вулицею Сарагоси

Пiсля 300 кiлометрового марш-кидка нарештi вйiжджайемо в мiсто-мрiйi - Барселону

Пальми, як Лос Анджелесi

Будiвля-баклажан

[giisa]

о, так там еще и Александра поехала. а где другие участника пробега?

красиво там. вот только пальмы и дождь как-то не совместимы

[blagomyr]

тропики.. сезон дождей)
пиши исчо, интересно

[poklopv]

Підбадьоримо трохи Вас...Оце так, цікаве і приємне спілкування! Олена, тобі дуже пасує червоний дощовик і капелюх в країні велетнів бичків вітрячків миттєво пролітає асоціація про родео, колоритний іспанський танець. Чудово, в місті чисто і просторо, стосовно фонтану - спочатку думав то є великий скляний навіс До речі, з другого травня повинно бути СОНЯЧНО БЕЗ ОПАДІВ . Чекаємо приємних звісток...

З.и. Молодець не забули рідну мову .

[Радуга]

Друзi, дуже прийемнi ваша увага та iнтерес Не очiкувала, якщо чесно Останнi кiлька днiв були дуже активнi, тож писати не встигала. Зараз наздоганятиму
Отже, нашим першим ранком у Барселонi, який виявився дощовим, сiдайемо в машину вiдправляйемося до основного у Барселонi i oстаннього за життя (та i навiть пiсля, чому - поясню потiм) шедевра Гаудi - Базилiки Саграда Фамiлiя (Святого сiмейства).

Попри дощ черга за вхiдними квитками опоясала Базилiку по периметру; ми вирiшуйемо, що варто пошукати квитки он-лайн. У будь-якому разi, витрачати половину з двох наших днiв у Барселонi на вистоювання в черзi ми не планували.
Рушайемо далi до госпiталю, також збудованого Гаудi, фотографуйемо цiною промоченого взуття.


Далi ще бiльше наперекiр погодi - сунемо до прекрасного парку Гуель, спроектованого Гаудi. Попри дощ, надихайемось красою яскравих мазайiчних скульптур



та органiчнiстю арок i переходiв, йiх невдривною йеднiстю з природою.

Навiть будiвлi в цьому парку йе гармонiчною частиною природи.

Зрештою, добирайемось до Океанарiуму (Акварiум Барселони), де на нас чекайе такий самий облом, як i з Саградою. Вирiшивши i сюди купити квитки он-лайн, поселяйемось у наступний хостел, грiйемось, сушимо взуття, купуйемо квитки в Саграду та океанарiум i вкладайемось спати.

[Радуга]

Попри невтiшнi прогнози, ранок 30 квiтня видався досить сонячним i вiдносно теплим. Снiдайемо, йiдемо до Сагради.

Якщо бути вiдвертою, то я загалом прохолодно ставлюся до туристичних мекк. Особливо великих очiкувань вiд вiдвiдин нутрощiв Базилiки у мене не було, але це творiння Гаудi дiйсно вразило. По-готичному просторе, але без характерного холоду i сiростi. Навпаки, безкiнечно свiтлий прозорий, гармонiчний простiр,

розбaвлений рiзнокольоровими вiтражами.

Ми також пiднялись на одну з веж Базилiки, де змогли помилуватися Барселоною з висоти польоту фантазiйi Гаудi.

i сфотографувати окремi елементи будiвлi


Прямо в Базилiцi знаходиться музей, де можна дiзнатись бiльше про процес будiвництва. Повний проект Гаудi намалював у 1906 роцi, а у 1926 - помер, залишивши наступникам ще багато роботи. У 1936 роцi пiд час громадянськойi вiйни Базилiка була на половину зруйнована. Папа Бенедикт освятив Базилiку у 2010 роцi, але вона досi не збудована повнiстю. В музейi мене найбiльше вразила модель з пiдвiшених за мотузки мiшечкiв, за допомогою яких Гаудi придумав вираховувати оптимальнi за мiцнiстю та естетикою кути нaхилiв рiзних елементiв будiвлi (потрiбно просто перевернути догори дригом ).
.
Також у Базилiцi йе музей, присвячений природi в архiтектурi Гаудi. Там дiзнайемось, що верхiвки колон - гiперболiзованi квiтковi бутони, колони - стовбури деревa, а стеля Базилiки прикрашена листочками. Все у Гаудi бере основу i початок в природi. Мабуть, саме тому його архiтектура отримуйе такий вiдклик в душi кожнойi людини.
Пiсля вiдвiдин Сагради ми перекусили i пiшли гуляти пiшки в пошуках iнших "гаудюшникiв"

та цiкавинок. Знайдiть пaпугy пiдказка- вiн зелений

Попили водички з колонки з аквою потабле на вyлицi ля Рамбла (йе повiрйа, що, якщо попити з цiйейi колонки, обовйазково повернешся до Барселони).

Зрештою добирайемось до порту

та до океанаруму з файними скляними коридорами


у свiт рiзних морських iстот - акул, риб, восьминогiв, морських коникiв, баракуд, кальмарiв, морських огiркiв, крабiв, лагунгустiв, морських зiрок, морських йiжакiв, скатiв (навчилися розрiзняти 2 види stingray та eagleray). Також там були пiнгвiни та iгуани.
Найбiльше вразила гiгантська риба-сонце (iспанцi називають йiйi рибою-мiсяцем, бо вона кругла i срiбна).


Втомленi, але задоволенi плентайемось до хостелу, за прикладом мiсцевих грунтовно закупайемось продуктами, оскiльки iспанцi дуже поважають День трудящих, а вiдтак, завтра все майе бути зачинено, тобто, я маю на увазi, ВСЕ. Повечеряли, здавалося б день скiнчився.
Близько о пiвночi, коли я вже була сильно втомлена пiсля цiлого дня вештання Барселоною, приготувавшись до сну, я сiла писати звiт про подорож, поближче до вай-фай роутера, бiля вiдчинених дверей на вулицю. Не встигла до ладу щось вигадати, як почула з вулицi спiви, плескання в долонi. Виходжу, як йе, у теплому вовняному светрi, у шльопках на теплi товстi шкарпетки. Повертаю за рiг, виходжу на паралельну вулицю, а там бiля бару Ciclista, де ручка вхiдних дверей зроблена з велосипедного руля, вiдбувайеться бурхливе привiтання якогось мiсцевого хлопа з Днем Народження, iз пiснями, танцями, кульками, конфетi i пирогом.


Новонародженого видайе невтомна бiганина мiж гостями i соромйазливий вираз обличчя. Оскiльки менi не вдалося записати пiсенне привiтання на вiдео, набираюсь смiливостi i прошу заспiвати ще. Пообiцяли за годину, тож лишаюсь зачекати До мене почали пiдходити учасники святкування, один з них, Дiйего Бланко (Diego Blanco (Бiлий )), знав англiйську найкраще, тож найбiльше розговорились з ним.


Вiн розказав, що святкують День Народження його товариша, взагалi вся весела банда - то його друзi, всi з рiзних крайiн

(вiн сам з Аргентини, але 6 рокiв живе в Барселонi, за професiйею фотограф). Сказав, що в Барселонi живеться супер, щодня вечiрки, прекрасний клiмат, море. Виявляйеться, пiд Барселоною знаходиться найбiльший у свiтi тренувальний скеледром; чемпioн свiту зi скелелазання живе в Барселонi, i загалом Барселона - свiтова мекка скелелазання. Дiйего ще багато хорошого розказав про себе i Барселону. Сам вiн дуже багато подорожуйе, жив в рiзних мiсцях. В найближчих планах - пожити в Лондонi, вiдвiдати пiвдень Африки. Друг Дйего був з велосипедом (сингл спiд, фiкс)

ось з таким крутим сiдлом

i вигадливою системою захисту сiдла вiд злодiйiв

Навiть менi дозволив покататися

Розмовляли ми до 3 ранку, пiд кiнець дiйшли до серйозних тем - економiки Iспанiйi. Виявляйеться, безробiття в Iспанiйi сягайе 27%, житло надзвичайно дороге, банкiвська система збудована так, щоб обiбрати простий люд до нитки на користь капiталiстiв. Проблеми почались рокiв 5 тому, тобто десь разом зi свiтовою економiчною кризою (до цього було набагато менше крадiжок, безхатченкiв), а тепер починайеться нова хвиля. На думку Дiйего, 1 травня кожен свiдомий iспанець майе вийти на вулицю протестувати, вимагаючи вiдставки уряду. Поговорили ще трохи, а тодi Дiйего провiв мене за рiг до хостелу, a написання звiту довелось вiдкласти на бiльш пiзню дату.

[Радуга]

Першого травня встали раненько i чкурнули у протилежну вiд нитки маршруту сторону - до мiста Жерона. Мiстечко знаходиться на вiдстанi 70 км вiд Барселони. Сама по собi Жерона виявилась симпатичною, але не надто цiкавою (чи то ми просто вже занадто розбалуванi архiтектурними шедеврами Гаудi). Хоча, заради справедливостi слiд вiдмiтити, що менi нiколи ранiше не зустрiчались так добре збереженi середньовiчнi комплекси, де будинки i вузенькi тротуари, повнiстю збудованi з каменю, вигадливо переплiтаються i переходять одне в одне.

Засмутило трохи, що за вхiд у всi церкви та памйатки вимагали по 2-7 йевро.
Однак, набагато бiльше за архiтектуру у Жеронi нас зацiкавила справжня першотравнева демонстрацiя трудового люду. Вразило, наскiльки якiсно все було органiзовано, наскiльки позитивним був тон подiйi, що протестуючих супроводжувало лише кiлька полiцейських, якi абсолютно не намагались припинити цей прояв прямойi демократiйi (жодних тобi бусикiв, нашпигованих беркутовцями).



Iспанську ми поки що не освойiли на глибокому рiвнi, але зрозумiли, що демонстранти вимагали вiдставки уряду, реформи банкiвськойi системи, яка працюйе на користь багатих i виснажила простий люд. Частина демонстрантiв мала прапори з серпом та молотом, а частина - чорнi анархiчнi.


Ми, хоча i прониклися позитивною атмосферою заходу, подумки привiтали себе з тим, що вибралися з Барселони i не попали на тамтешню демонстрацiю, яка, скорiш за все, була набагато масовiша. Серед всiх прапорiв найчастiше зустрiчався прапор Каталонiйi, яскравий у жовто-червону смужку з жовтим трикутничком вгорi (або злiва - дивлячись, як повернути прапор). Тут слiд вiдмiтити адмiнiстративно-територiально-культурнi особливостi Iспанiйi. Мадрид, звiдки ми почали нашу подорож, знаходиться у одноменнiй автономнiй областi. Потiм ми попрямували в Сарагосу - автономна область Арагон. Зрештою, ми дiстались Барселони i Жерони - автономна область Каталонiя, яка виявилась дуже особливою. Справа в тому, що мiсцеве населення переконане в тому, що Каталонiя - це не Iспанiя,
про що свiдчать написи на стiнах будинкiв, парканах i прапорах. В Жеронi нам навiть зустрiвся напис - Каталонiя не Йевропа, а пiд час демонстрацiйi нам також вручили листiвку з питань проведення референдуму щодо вiдйеднання Каталонiйi вiд Iспанiйi. Загальновiдомо, що мова в Каталонiйi також сильно вiдрiзняйеться вiд мови на рештi територiйi Iспанiйi (не можемо анi спростувати, анi пiдтвердити бо но компрендо ньйете ). Щодо економiчних питань, повйазаних з незалежнiстю, то каталонцi вважають, що йiм пiд силу забезпечити себе за рахунок в основному туризму, адже у йiхньому розпорядженнi схiдне узбережжя та головний козир - туристична мекка i дiловий центр - Барселона.
Погулявши Жероною та перекусивши бутербродами бiля рiчки пiд липами, прямуйемо до Валенсiйi.
Близько 11, трохи поблукавши мiж площами Вaленсiйi, засeляйемось в досить симпатичний хостел Home backpackers

i спатки.

[Радуга]

На дворi другe травня. Зазначу про органiзацiйну особливiсть нашойi подорожi. Мiж мiстами ми йiдемо машиною, що досить зручно. Однак, дiставшись мiста, майемо подбати про ночiвлю не лише для людей, але i для машини. Та i вдень - мiстом прийемнше ходити пiшки. Часто машина тiльки ускладнюйе огляд мiста, оскiльки доводиться пройiжджати повз мiсця, куди хотiлося б зайти, просто через вiдсутнiсть можливостi припаркуватися. Iз паркуванням в Iспанiйi досить строго, уздовж узбiч вiдмiченi рiзнi категорiйi паркомiсць, зa рiзну плату, деякi з яких взагалi не доступнi для немiсцевих. На тротуарах паркуватися заборонено. Окрiм того, нас весь час лякали iсторiями про те, як транспортнi засоби порушникiв правил паркування повсяк час забирають на штрафмайданчики. Tож ми, в особi Iгоря, завжди дисциплiновано вкидали монетки в паркомати... З iншой сторони - платити за паркування машини вдень, а самим гуляти пiшки теж здайеться якось марнотратно, коли в цей час можна було б набагато швидше i зручнiше i за тi ж грошi долати вiдстанi машиною. Ця дилема бентежила нас у Сарагосi та Барселонi, однак, все склалося абсолютно по-iншому у Валенсiйi, де працiвник хостелу пiдказав нам мiсце iз безкоштовним паркуванням. Тож, поснiдавши, ми виписались з хостелу i подались шукати, де б залишити машину. Паркуються iспанцi не дуже акуратно, залишаючи забагато мiсця мiж мaшинами, де можна було припаркувати ще кiлька машин. Трошки покружлявши, все ж знаходимо мiсце i вiдправляйемось гуляти сонячною, майже лiтньою (по наших мiрках) Вaленсiйею пiшки.
Побачили цiкавий сучасний мiст,


I як бiля нього iспанцi чистили каналiзацю

багато файних будинкiв середньовiчних i в стилi барокко,


симпатичних, уквiтчаних вуличок,

храмiв,

гарний вокзал,

де на стiнах рiзними мовами написано "щасливойi дороги",

вежу,

арку та

базар.
Цiкаво, що Валенсiю на половини розбивайе заглиблення з бетонними стiнами, у якому колись, вочевидь, текла рiчка. Як вона називайеться коли йiйi не стало, не знайемо, але прийемно здивувало, як iспанцi розпорядилися вiльним вiд рiчки простором. По всiй довжинi заглиблення, над яким простягайеться не менше десятка мостiв, буяйе i цвiте парк.


Пiд час прогулянки нам зустрiвся мешканець нашого гуртожитку, засмаглий австралiйський серфер Метт Даулiнг (Matt Dowling).

Дошку вiн залишив у хостелi, особливого плану прогулянки не мав, тож не вiдмовився прогулятися з нами маршрутом, по якому нас вела Олександра. Розпитала його про життя. Виявилось, що Метт дипломований терапевт з досвiдом роботи, зокрема, в Мексицi. В Iспанiю вiн прийiхав вивчати мову та культуру Iспанiйi в приватнiй школi, пiдробляючи рибалкою. У Валенсiйi Метт планував купити фургон, щоб по вихiдних вийiжджати разом з дошкою пiдкорювати хвилi на рiзних узбережжях Iспанiйi. Наговорившись i нагулявшись, попрощались з Меттом,

перекусили в китайському ресторанчику варiацiйею на тему "паелья",

(по дорозi, до речi, бачили ось такi серйознi варанти паельйi )


знайшли машину i рушили до Картахени.

[Радуга]

Третього травня прокинулись у готелi Картахени вiд оглушливого лементу мiсцевих жiнок-жаворонкiв. Наш готель розташовувався через вузеньку дорогу вiд iншого будинку, тож змогли пiдглянути за мiсцевим листоношою, який як раз розносив кореспонденцiю.

Загалом пiд час подорожей я найбiльше цiкавлюсь мiсцевим життям. В рiзних країнах повсякденне життя проходить зовсiм по-piзному, чи схоже, але з численними цiкавами особливостями. В оцих особливостях я завжди бiльш за все прагну розiбратися. Зазвичай iз зазначених вище мiркувань щоразу прагну зняти освiтнi заклади, якщо вони трапляються. В Картахенi стався джек-пот: дитячий садок


i одразу школа


А ось на таких серйозних електромобiлях їздять полiцейськi в Іспанiї

Щодо Картахени, то виявилось, що це дуже давнє мiсто, яке навiть колись було столицею Iспанiї.



Саме по собi воно невеличке, особливо центральна iсторична частина. Як данина сучасностi від центру мiста вiдросли кiлькакiлометровi щупальця спальних районiв, в одному з яких знаходився наш готель.
Найгарнішим місцем з побаченого у Картагені загальним голосуванням визнали вулицю Кармен з гарними білими балкончиками.




Але загалом нам здалося, що пам'ятки у Картагені набагато менш доглянуті, ніж, наприклад, у Барселоні та Жероні. Ми припустили, що особлива доглянутість пам'яток в автономній області Каталонія пов'язана із фінансуванням такого догляду за рахунок спеціального туристичного податку, який тут стягується додатково при поселенні в готелі і хостели обов'язково готівкою. Також, мабуть, суттєво допомагає плата, яку стягують за відвідання пам'яток. У будь-якому разі, в Картахені немає ані туристичного податку, ані плати за відвідування більшості пам'яток.
Погулявши Картахеною, рушаємо в сторону Гранади, де нас завтра чекають відвідини замкового комплексу Алямбра. Квитки купили он-лайн ще в Україні, бо їх розбирають десь за місяць наперед.
По дорозi перекусили за такими зpучними столиками для пiкнiка при дорозi.


Під вечір з машини бачили дуже гарне повністю біленьке місто біля моря - Салобрена (хоча, якого ще кольору може бути місто з такою назвою ).


Заселяємось у готель Нахарра у курортному містечку Альмуньєкар, трохи дихаємо морем (невеличкий дощик скоро заганяє нас назад до готелю). Гуляючи по набережній, біля найгучнішого кафе натрапляємо на ось таку композицію, яка найсильніше нагадує місце служіння якомусь загадковому культу

Посидівши на балкончику з вином, сангрією, сиром та тортільєю з сухофруктів з горіхами, вкладаємось спати.

[Радуга]

Всіх з Пасхою! (хоч може вже пізнува-то ) Христос воскрес!
Отже, 4 травня. Зранку встали ми раненько і помчали в Гранаду. Вхід до Алямбри здійснюється у встановлений час. Ми мали вхідні квитки до найцікавішого палацу Nazaries на 14:30. Планували оглянути до 14:30 все навколо і зрештою в 14:30 відвідати основну перлину всього замкового комплексу. Однак, об 11 нас не впустили в комплекс, тож довелось замість парків Алямбри зробити експрес огляд Гранади за 1,5-2 години. Це було не просто, адже в Гранаді є що подивитися, але загалом ми непогано впорались. В Гранаді побачили не лише мальовничі вулички і будиночки,



i храми,

а також стали свідками місцевого народного гуляння (можливо, загальноіспанського, адже ознаки приготувань до свята ми також зустрічали у Картагені та Альмуньєкарі). Розпитавши місцевих, дізнаємось, що свято називається Crocess de Mayo (дослівно - травневі хрести). Зміст свята я вловила не до кінця, але воно якось пов'язане із місією іспанських жінок щодо розшуку хреста, на якому розіп'яли Ісуса. На практиці свято дуже гарне і веселе. По всьому місту облаштовують красиві місця для святкувань з хрестом (в основному із квітів), коштовного посуду, свічок і т.п.



А найприємніше, що в цей день дівчата, не залежно від віку (та і іноді дорослі жінки), вбираються у гарні об'ємні сукні в стилі кармен, гуляють по вулицях і танцюють. Я навіть назбирала невеличку колекцію фоток гарно прибраних дівчаток






Коли час нащої прогулянки скінчився, помчали назад до Алямбри, щоб встигнути до 14:30, бо лякали, що у випадку запізнення не впустять...
Прийшли вчасно, постояли і черзі і зрештою зайшли. Палац Насіріса вразив тонкістю оздоблення та його кількістю і прекрасним станом, хоча палац (його першу, мусульманську версію) спорудили у 1200-х роках!





Було так гарно, що в мене аж телефон сів від кількості знімків, але Ігор прийшов на допомогу, запропонувавши свій айфон.
Потім відвідали ще інші об'єкти:
фортецю,


палацКарла V

(з величезною діркою посередині),


сади



ще з якимсь палацом.

Під кінець вже так втомилися, що по дорозі тішило тільки довгожданне слово salida (вихід)
Зрештою вибрались таки з Алямбри, забралися до машини і покотилися по акведоках назад до приморського Альмуньєкару.


Закупившись в супермаркеті нашої улюбленої мережі Mercadona, випили вина з полуницями і сиром та полягали спати. Наступного дня нас чекала довгожданна Ронда.

[Molli]

Лена! какие потрясающие отчеты! Молодчина! Испания - моя мечта

[Радуга]

Спасибо! Я уж думала никто не читает Испания у меня тоже мечта, так что хочу зафиксировать максимум интересных деталей, кусочков мозаики

[Euskadi]

Спасибо! Я уж думала никто не читает Испания у меня тоже мечта, так что хочу зафиксировать максимум интересных деталей, кусочков мозаики

Как никто? А я?
"Испанцы" в моем лице благодарствуют и жаждут продолжения!
!Buen viaje, Satori!