http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/572/51758/
Нічого не платив, жили ми в Чорнобилі в общазі. Годувалися своїми продуктами - повну "Газель" напхали хліба з салом і кухаря свого прихопили. Вода в Чорнобильскому водогоні джерельна, можна пити спокійно. Те, що вахтовики живуть у покинутих хатах - "Комсомольська правда" збрехала наполовину. Місто частково п'ятиповерхове, от ці будинки й переробили під общаги для вахтовиків. Приватний сектор на 80% зруйнований, там подекуди господарі вернулися й живуть. У колишній школі - поліклініка. Кілька магазинів, аптека, пошта, типографія. Навіть будинок культури діючий є з музеєм. Машин дуже мало, людей мало, ніякої реклами, тихо й спокійно. Міський парк гарний і прибраний, навіть дерева побілені, пам'ятник Леніну, все як тридцять років тому, нічого не змінилося. Є діюча церква - Іллінська, на пагорбі над Прип'яттю. Два узвози до Прип'яті, свій Поділ там теж є.
Чи пустять з великами - питання. Але з нами були люди на своїх київських "жигулях" - пустили без проблем. На виході в Дитятках вся техніка і люди проходять через сканер на предмет забруднення.
Іще таке про колеса. Гума не набирає радіації. Я після кількагодинних походеньок по найбрудніших селах просив дозиметриста поміряти собі кроси. На підошвах - 8-9 мкРг/год, або майже нічого на них не було. У Києві на Хрещатику - 30 мкРг/год (граніт фонить на сталінках). Прилади в дозиметристів серйозні - армійські радіометри з датчиком на штанзі. Міряють альфу, бету й гамму, проходять вивірку щопівроку. Якось раз (у Красному, де розграбована церква) одна жіночка з наших знайшла мальованого настінного килимка. Брала руками без рукавиць, згорнула - і в торбу. Приїхали в Чорнобиль, виклилкали дозиметриста, а там - 2000 мкРг бета. Трохи стрьомно було, ну що ж... Бета крізь одяг і підошви не пробиває, піднімається на 20 см над забруденним предметом, поширюється з пилюкою. Висновок - не хапати що попало в голі руки, не пилити. В гумових рукавичках і респіраторі можна, вже не так страшно. Альфа лишилася, кажуть тільки на могильниках і в зв'язаному вигляді в дереві, траві. Через це не можна палити вогнища. Проти гамми нічого не допомагає - пробиває все, як рентгенівські промені. Та це вони і є, власне. Воно там назавжди. А бета постійно мігрує з пилюкою і водою. Все одно боятися не слід, смертельної, навіть просто шкідливої дози там вхопити важко. Це мабуть треба на пузі лазити навколо саркофага кілька днів. Це моє ноу-хау для самогубців
) Місцева публіка вже не боїться нічого. Ловлять рибу у Прип'яті - а шо - каже - стронцій все одно в кістках накопичується, я ж їх не їстиму...
